Щоранку на світанку,
Потай,зустрічаю я смуглянку.
До чого ж красуня ця горянка?!,
Горянка-розгірчанка.
Увібрала в собі, Діва,
Всю красу сивих Карпат.
Якби крила мала,-полетіла б,
У безмежний зорепад..
Ступає вона по гірських плаях,
Наче пава,горда тая..
-Може,любка,мене шукає?,
Сам себе щораз питаю.
Нарядилась рясним цвітом,
Дівонька,тим красним літом.
Я прийду до тебе восени,
До батьків,-на заручини.