Ісус,Ірод та Іуда,
Увійшли в раду правосуддя.
І кривдники лавинами,
До них полинули.
Питає Ісус:
-В чому вина твоя,сину?
-Спіймав я в Дніпрі рибину...
Та пан каже: його пограбовано,
Бо ріку давно приватизовано.
-Нема гріху в цьому,брате,
Тож, з миром іди до хати.
Не міг змиритися Ірод,
З вироком таким Ісуса.
І на нього, зі зміїним укусом,
Та на підсудного,викрикав:
-І як смієш ти,раб поганий,
Обкрадати вельможного пана?
-За таку провину,
Відправляю тебе на гільйотину!
Чудеса в юриспруденції,
Витворяв Іуда-
Отой єврей-паскуда.
За найменшу кару-
Вимагав чимало долярів.
Навіть Ісуса,
Зрадив за тридцять срібняків,
(Бодай би в пеклі він горів).
P/S. Безліч суддів у світі маємо,
Та не всім оди співаємо.
Бо,чимало суддів-піжонинів,
Не дотримуються людських законів.